Тепла підлога сьогодні - це не розкіш, а важливий елемент сучасного житла. Важко знайти людину, яка хоча б раз не замислювалась про комфортне підігрівання підлоги у власному домі. У більшості сучасних проектів ще на етапі будівництва чи ремонту закладаються «теплі зони», у яких рекомендовано монтаж системи теплої підлоги. Серед архітекторів і дизайнерів наявність Теплої Підлоги вже давно є стандартом для житлових та офісних приміщень.
Опалення будинку за рахунок підігріву підлоги застосовується з давніх часів. Вперше теплу підлогу ефективно використовували в давній Греції та Римі в IV ст. до н.е., але технологія укладки була занадто дорога та складна, а підігрів здійснювався за рахунок спалювання великої кількості деревини. Починаючи з XX століття, з’являється не дорога та доступна електроенергія, що призводить до появи більш дешевих та простих в використанні електричних теплих підлог.
Замерзла труба — це не лише відсутність води в крані, а й ризик розриву труб, що може спричинити серйозний ремонт і значні витрати.
Системи антизледеніння встановлюються на краях дахів, у водостоках і жолобах — скрізь, де взимку може накопичуватися сніг і утворюватися крига. Нагрівальний кабель підтримує постійний рух талої води через всю водостічну систему аж до землі. Завдяки цьому крига не встигає утворитися, а дах, фасад і водостоки залишаються цілими. Щоб система працювала правильно, необхідно: - визначити найбільш проблемні ділянки на покрівлі і в водостоках;
Почнімо з прикладового порівняння витрат електроенергії при використанні різних типів терморегуляторів. Коли мова йде про теплу підлогу або систему електроопалення, вибір терморегулятора визначає не лише комфорт у будинку, а й ваші витрати на електроенергію. Щоб наочно показати різницю, уявімо квартиру з такими зонами обігріву: Санвузол – 3 м² Коридор – 4 м²